ПЕРЕДУМОВИ ТА ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКОГО СПІЛЬНОГО РИНКУ  
21 сiчня 2017

Олег СОСКІН
директор Інституту трансформації суспільства,
доктор економіки



Економічний Часопис-XXI №2' 2001


Україна одновекторна - без альтернативи
Сучасні геополітичні та економічні реалії України як держави, що розвивається, не створюють достатніх підстав для проведення нею багатовекторної зовнішньої політики. На наш погляд, багатовекторну політику можуть впроваджувати лише країни з розвинутим та ефективним економічним потенціалом і визначеним геополітичним статусом (США, Франція, Великобританія, Японія та деякі ін.). Натомість Україна, яка має перехідну економіку, займає одне з останніх місць в Європі і світі за рівнем економічного розвитку та індексом економічної свободи, не повинна і не спроможна реалізовувати зовнішню політику за кількома, подеколи абсолютно протилежними векторами. Більше того, ми не можемо навіть проводити двовекторної політики, позаяк будь-який шлях одночасно "на два боки" здатний породити негативний (взаємопоглинаючий) ефект (тут, на нашу думку, доречна аналогія з принципом роботи маятника): йдучи у східну сторону (в нашому випадку - до Росії), доходиш до певної межі, а потім знову повертаєшся до центру, гасиш свою енергію і починаєш прямувати до Європи, де знову доходиш до межі, гасиш енергію і повертаєшся до центру. Така політика є неперспективною, адже означає постійне взаємопогашення енергії, тобто пріоритетів, напрацювань, ініціатив тощо.

Слід зазначити, що всі сусідні країни, розташовані на захід і південь від України, однозначно дотримуються одновекторної політики, орієнтованої на формування євроатлантичної моделі та євроінтеграцію в рамках світового контексту, тобто трансатлантичного напрямку розвитку. Зрозуміло, що за такого геополітичного розкладу Україна не сприйматиметься світовою спільнотою, відторгатиметься від неї. З огляду на це для нашої держави сьогодні є тільки один прийнятний варіант розвитку - побудова євроатлантичної моделі, курс на європейську інтеграцію (не декларований, а дійсний), що означає проведення одновекторної політики. Жодного іншого, альтернативного сценарію розвитку для України в геополітичному і геоекономічному плані не існує.
Російський вектор не може вважатися стратегічним для нашої країни, оскільки він тягне державу в імперське минуле, що сьогодні відновлюється у РФ за сучасними схемами та конструкціями. Безумовно, ніхто не стверджує, що Росія не повинна бути присутня в наших геополітичних стратегіях, навпаки, вона має зайняти там належне місце - рівноправного партнера України, що співпрацюватиме з нею, виходячи з політико-економічної доцільності та принципів мирного співіснування. Разом з тим відносини з цією країною в жодному разі не можуть бути домінантами нашої зовнішньої політики, оскільки це, як засвідчує практика, призводить до утиску незалежності та применшення геополітичної ролі України, її економічного, інформаційного, політичного пригноблення.
В сучасних умовах найбільшим геополітичним і геоекономічним пріоритетом для України має стати розбудова Балто-Чорноморської осі та формування економічного альянсу країн регіону. Налагодження тісних економічних зв'язків між державами Балто-Чорномор'я дасть нам змогу:
* укорінити на теренах держави євроатлантичну модель розвитку соціально-економічної системи;
* прискорити економічне зростання через входження на український ринок цивілізованого бізнесу та професійного менеджменту;
* забезпечити всебічне поширення приватної власності та ділової ініціативи;
* сформувати потужний середній клас приватних власників;
* піднести соціальний прогрес, а відтак підвищити рівень життя населення.
Для створення Балто-Чорноморського економічного альянсу (БЧЕА) потрібна широкомасштабна координація механізмів функціонування національних ринків країн цього регіону. На наш погляд, вона має відбуватися за такими основними напрямами:
1) усунення обмежень на торгівлю товарами та послугами;
2) ліквідація перепон для вільного пересування фізичних осіб;
3) формування спільного ринку капіталу, його вільний ввіз та вивіз;
4) створення спільних підприємств;
5) формування єдиного ринку праці;
6) утворення спільних комерційних та інвестиційних банків, страхових компаній, пенсійних фондів тощо;
7) створення спільних сировинних та фондових бірж;
8) вільне відкриття банківських рахунків фізичними та юридичними особами;
9) створення спільних зон вільної торгівлі, консигнаційних складів;
10) забезпечення підтримки на міждержавному рівні малого та середнього приватного бізнесу;
11) дотримання єдиної міграційної політики;
12) розвиток спільної виробничої інфраструктури (шляхи, зв'язок, телекомунікації);
13) співпраця в галузі туризму;
14) зближення національних цивільних кодексів;
15) організація безвізового проїзду та ін.
Сьогодні формування Балто-Чорноморського економічного альянсу вже не просто ініціатива, що перебуває на рівні теоретичних розробок, а реальний процес. Його активізації сприяє проведення численних міжнародних заходів і зустрічей як на вищому рівні, так і між підприємцями, під час яких виробляються конкретні напрями і механізми балто-чорноморського партнерства. Наприклад, у квітні 1999 р. у Вільнюсі відбулася багатостороння зустріч, присвячена проблемам транспортних коридорів у Східній Європі; у травні 1999 р. у Львові - саміт центральноєвропейських країн; у вересні 1999 р. в Ялті - саміт країн Балто-Чорноморського регіону. Результатом цих зустрічей стали конкретні домовленості з керівниками держав вищезазначених регіонів, зокрема про стратегічно важливе для України утворення нафтоенергетичного консорціуму з постачання каспійської нафти (на базі нафтотерміналу "Південний" під Одесою і нафтопроводу Одеса - Броди - Адамова Застава - Гданськ). В утворенні консорціуму зацікавлені також балтійські і скандинавські країни. Стає очевидним, що створення БЧЕА відповідає інтересам багатьох країн, однак процес його формування потребує об'єднаних зусиль і системного підходу.

Модулі балто-чорноморського партнерства
Настав час систематизувати все, що вже напрацьовано у сфері співпраці країн Балто-Чорномор'я, і з'єднати різні модулі в єдину систему.
Перший модуль - транспортний. Він стосується наземних перевезень і відповідної інфраструктури. Йдеться передусім про налагодження безперешкодних вантажних і пасажирських перевезень і формування єдиної залізничної системи - з Північної Європи, Балтії, вздовж осі Білорусь - Польща - Україна - Південь, через Чорне море з виходом в Центральну Азію. Неабияку роль у цьому плані відіграє розбудова пан'європейських транспортних коридорів та інфраструктури автошляхів, які зв'яжуть регіон з Півдня на Північ. Створення вздовж Балто-Чорноморської осі єдиної транспортної системи - важливе підгрунтя формування економічно потужної регіональної спільноти.
Другий модуль - розбудова системи міжнародних нафтогонів. Цю проблему, на мій погляд, необхідно розглядати насамперед у контексті формування міжнародного нафтового консорціуму, який би перетворив Чорне море у світовий ринок нафти, куди надходила б у нормальних промислових обсягах каспійська нафта, а згодом і нафта з країн Перської затоки, насамперед іракська через Туреччину. Однак така схема запрацює, якщо буде побудований транстурецький нафтопровід Джейхан - Самсун. Перспективним для України можуть також бути поставки в ареал Чорного моря нафти з Ірану через території Азербайджану і Грузії. Втілення в життя проекту будівництва нафтотерміналу "Південний" і нафтопроводу Одеса - Броди набуває величезної ваги для майбутнього України, позаяк забезпечує альтернативну систему нафтопостачання нашої держави.
З іншого боку, незалежні українські експерти висловлюють занепокоєння тим, що нині в Україну входить потужний російський капітал, який захоплює українські нафтопереробні і нафтохімічні заводи. Приміром, російська нафтова компанія "ЛУКойл" викупила Одеський нафтопереробний завод і фактично закрила Одеську нафтогавань для поставок нафти з країн ОПЕК. "ЛУКойл" також є співвласником нафтохімічного концерну "Оріана" в Івано-Франківській області, що завдає величезного удару по системі Балто-Чорноморського нафтотранспортного коридору. Якщо додати, що Тюменська нафтотранспортна компанія сьогодні фактично перебирає до рук Лисичанський нафтопереробний завод, на Херсонському НПЗ хазяйнує "Казахойл", ряд російських компаній змагається за Дрогобицький, Надвірнянський нафтопереробні заводи, то стає очевидним, якому вектору в зовнішній політиці України державна влада надає перевагу. Така проросійська позиція та зволікання із формуванням міжнародного нафтового консорціуму, який забезпечить швидкий нафтопотік з Каспію через Україну, Польщу до країн Заходу, не є державницькою і суперечить інтересам національної безпеки України. Я хотів би підкреслити, що Інститут трансформації суспільства цю позицію серйозно критикуватиме на всіх рівнях і доводитиме її хибність.
Третій модуль - формування газових транспортних потоків у Балто-Чорноморському регіоні. Нині в цій сфері постало чимало гострих проблем: чи будуватиметься обхідна гілка газогонів з Росії до Західної Європи повз Україну? повз Польщу? чи вона проляже територією обох держав? які наслідки ймовірні в кожному з цих варіантів для України, Польщі, країн Балто-Чорномор'я? чи реконструюватиметься вже існуючий газогін? та ін. Однак мусимо зазначити, що в разі скоординованої позиції України та Польщі стосовно транспортування російського газу, Росії доведеться прийняти умови обох країн і припинити тиск, здійснюваний на них сьогодні.
Четвертий модуль - перетворення Чорного моря на комплексну систему поромних перевезень. Потрібно докласти зусиль, аби зробити Чорне море за рівнем поромних перевезень подібним до Балтійського моря. Згодом це стане ключовим завданням, що потребуватиме кваліфікованого вирішення. Адже розширення системи поромних шляхів у басейні Чорного моря (в Україні та інших країнах, які розташовані на його узбережжі) фактично з'єднає всю Європу - з Півдня до Півночі.
П'ятий модуль - формування механізмів скоординованого функціонування фінансових систем, створення спільних банківських центрів на території Балто-Чорномор'я.
Формування системи партнерства між країнами Балтії, Чорномор'я і Скандинавії шляхом розвою означених вище модулів є нашою геоекономічною та геополітичною перспективою. Звичайно, на цьому шляху виникатиме багато проблем, перешкод, потрібно буде чимось поступитися, переставити зовнішньополітичні акценти, але того вимагає час і нові виклики світового розвитку.

Співпраця України з країнами регіону
Ключова роль у процесі формування Балто-Чорноморського економічного альянсу належить скандинавським країнам. Утворення скандинавської гілки БЧЕА сприятиме зміцненню системи загальної безпеки, впровадженню демократичних цінностей та підтримці суспільно виправданих економічних перетворень на обширах єдиної Європи.
Однак досягти бажаного результату можна лише усунувши непорозуміння і проблеми, які накопичились останнім часом у стосунках України з деякими країнами Балто-Чорноморського регіону, чітко окресливши перспективи розвитку відносин з цими країнами.
Швеція
Як відомо, від 1 січня 2001 р. Швеція перебрала на себе обов'язки країни, головуючої в ЄС, а відтак її позиція щодо України і підтримка ініціативи формування БЧЕА набуває вирішального значення.
Швеція налаштована на співпрацю і допомогу тим країнам, які прагнуть до членства в ЄС. І хоча реальні шанси України на те, що вона потрапить найближчим часом до Євросоюзу, є дещо примарними, однак курс держави на євроінтеграцію проголошений, і він поважається Швецією.
Швеція - держава з потужним національним капіталом і високими технологіями, які можна інвестувати в Україну. Вже сьогодні на українському ринку працюють чимало відомих шведських компаній ("АГА", "СКФ", "Ерікссон", "Сереалія" тощо), які проторували до нас шлях і не звертають з нього. Разом з тим обсяги торговельного взаємообороту й інвестицій між нашими країнами поки що незначні. Сьогодні потрібно докласти зусиль, передусім Україні, в напрямі створення нормального, прийнятного для західного бізнесу правового та інвестиційного клімату, аби реалізувати ділові можливості обох країн. Це в подальшому дасть змогу Україні долучитися до формування Балто-Чорноморської економічної спільноти як повноправному партнерові.
Норвегія
Норвегія - одна з ключових держав у реалізації ініціативи формування Балтійсько-Чорноморського економічного альянсу, а також проекту постачання каспійської нафти та нафти Північного моря до Європи. Вона володіє великими запасами нафти та газу, які можна постачати в Україну. Сьогодні Норвегія має конкретні інтереси у вищезазначеному регіоні, а саме:
- може експортувати газ до балтійських і чорноморських країн, значною мірою покриваючи їх потреби в цьому ресурсі;
- норвезькі компанії беруть участь у видобутку нафти на азербайджанському шельфі Каспійського моря;
- через значне позитивне сальдо в зовнішній торгівлі країна є потужним інвестором для держав із перехідною економікою.
Нині на українському ринку вже присутні деякі норвезькі компанії, які вклали в українську економіку інвестиційні ресурси. Наприклад, норвезький телекомунікаційний гігант "Теленур" придбав 35% акцій компанії "Київстар Джі Ес Ем", інвестувавши $65 млн.
Проте, на жаль, є і негативні приклади, які дискредитують нашу державу в очах світового співтовариства. Йдеться про всесвітньо відому компанію "Норск Гідро", яка має представництва більш ніж у 100 країнах світу, є лідером на світовому ринку мінеральних добрив та алюмінію, а також видобуває нафту і газ. Компанія вела переговори з українською стороною щодо співробітництва у перевалці хімічних вантажів через термінал порту "Південний" Одеської області. За ініціативою "Норск Гідро" було створено спільне українсько-норвезьке підприємство з будівництва терміналу, призначеного для експорту мінеральних добрив ("Норск Гідро" було передано 49% акцій СП), куди компанія інвестувала близько $15 млн., призначених на будівництво об'єкта та закупівлю сучасного обладнання для терміналу. Але згодом "Норск Гідро" було усунено з утвореного СП "Трансінвестсервіс". Його засновниками стали Фонд державного майна України (68% акцій), фірми "Федкомінвест", "Колорадо фін" та "Пріямус" (по 9,5%), а також деякі фізичні особи.
Окрім того, "Норск Гідро" мала інтерес до співпраці з Миколаївським глиноземним заводом, продукція якого могла б постачатися на алюмінієвий завод компанії "Норск Гідро" в Норвегії. Перспективним могло б бути і співробітництво з "Норск Гідро" щодо видобутку нафти і газу на українському континентальному шельфі в Чорному морі.
Варто також не забувати, що "Норск Гідро" є напівдержавною норвезькою компанією, тому брутальне ставлення до неї в Україні сприймається в Норвегії негативно. Зрозуміло, що це відповідним чином позначається на світовому іміджі України, а також на перспективах співробітництва з Норвегією стосовно реалізації проекту постачання каспійської нафти до Європи та норвезького газу в Україну.
Латвія
Латвія - країна регіону Балтійського моря, яка розвивається найбільш успішно і динамічно. За показниками кредитоспроможності Латвія знаходиться серед економічно сильних країн Центральної і Східної Європи. Економічні успіхи Латвії підтверджені міжнародними агентствами кредитних рейтингів: Standard & Poor's у 1999 р. присвоїв їй кредитний рейтинг ВВВ, а в червні 2000 р. FITCH IBCA підтвердило показник ВВВ, указавши на економічну стабільність Латвії і здатність її економіки протистояти зовнішнім ворожим впливам. З огляду на це Україні дуже важливо встановити з цією країною двосторонній економічний діалог як основу солідарного розвитку в регіональному форматі.
Латвійський народ завжди прихильно ставився до України і одним із перших визнав її незалежність. Проте останнім часом між нашими державами виникло певне тертя.
По-перше, для поглиблення торговельно-економічних відносин Латвія прагне ратифікації підписаного 26 лютого 1998 р. Договору про вільну торгівлю сільськогосподарською продукцією, але цей процес із незрозумілих причин гальмується українською стороною. Внаслідок цього Латвія опинилася в менш сприятливому для торговельно-економічних відносин з Україною становищі порівняно з іншими балтійськими країнами - Литвою та Естонією.
По-друге, серйозною проблемою в стосунках наших двох держав залишається неврегульованість міждержавних розрахунків за 1992 р. На балансі Банку Латвії, за результатами взаєморозрахунків з Україною за 1992 р., утворилася дебіторська заборгованість, списання якої завдасть збитків латвійській стороні. На засіданні глав урядів незалежних держав в Мінську ще 26 травня 1995 р. було досягнуто домовленості про врегулювання підсумків міждержавних розрахунків за 1992 р. на двосторонній основі шляхом укладення відповідних міжурядових і міжбанківських угод. Відповідно до цього рішення Національний банк України та Банк Латвії 22 листопада 1995 р. підписали Угоду "Про порядок урегулювання боргових зобов'язань у зв'язку з незбалансованістю розрахунків між Україною і Латвією за 1992 рік", якою підтвердили результат взаєморозрахунків за 1992 р. у сумі 7 млрд. 108 млн. рублів на користь Латвії і домовилися про перерахунок "рублевих" наслідків взаєморозрахунків на долари США за середньоарифметичним курсом долара США до рубля за період з 1 січня по 23 жовтня 1992 р. Сума заборгованості після перерахунку склала $48,7 млн. на користь Латвії. Необхідно зазначити, що латвійський уряд з розумінням поставився до проблем України з виплатою боргу і виявив готовність обговорити різні варіанти розв'язання цього питання, зокрема шляхом погашення заборгованості українськими державними цінними паперами або рухомим і нерухомим майном. Проте позиція Міністерства фінансів України, яке надало латвійській стороні офіційну відповідь про те, що розрахунки 1992 р. було неможливо завершити через відсутність механізму закриття результатів цих розрахунків, не сприяла безконфліктному вирішенню проблеми.
Естонія
Естонія - балтійська країна, розширення добрих стосунків з якою має для України велике значення. Між Естонією і Україною укладено Договір про безвізові стосунки, Договір про уникнення подвійного оподаткування, Договір про вільну торгівлю. Стосовно останнього договору естонська сторона має до української певні претензії. Йдеться про запровадження Україною дискримінаційних заходів, які суперечать цьому договору: введено акцизи на деякі товари імпортного походження; встановлено мінімальну митну вартість на імпортовані лікеро-горілчані вироби та пиво; введено кількісні обмеження на імпорт окремих видів товарів; вимагається сплата ввізного мита під час попереднього митного декларування тощо. Ці претензії естонської сторони пред'явлені керівництву спільного українсько-естонського комітету від України.
Деякі проблеми українсько-естонських відносин виникли і на рівні міст. Так, започатковані Одесою і Таллінном взаємовідносини були закріплені в Договорі про партнерство між двома містами. Але колишній міський голова Одеси (Е. Гурвіц) не надавав цьому питанню належної уваги і фактично провалив взаємовигідне починання. Керівництво Таллінна готове до активізації співробітництва. Тож надзвичайно важливо, щоб новий міський голова Одеси (Р. Боделан) реанімував попередні домовленості з міською владою естонської столиці і наповнив договір конкретним змістом. Це сприятиме формуванню Балтійсько-Чорноморського економічного альянсу, оскільки Одеса - Чорноморський порт, а Таллінн - Балтійський.
Польща
Польща стає дедалі пріоритетнішим партнером для України. Це об'єктивно обумовлено тим, що Польща:
* стала повноправним членом НАТО і прийняла всі статутні умови і вимоги цієї організації;
* готова до вступу в Європейський Союз;
* успішно здійснює ринкову трансформацію і набула величезного досвіду щодо переходу від державно-соціалістичної до ринково-демократичної моделі розвитку суспільства;
* має міцні стосунки з європейськими країнами (насамперед з Німеччиною) і США.
Названі чинники вимагають від України активніше створювати реальні практичні механізми співпраці з Польщею, втілення яких сприятиме інтеграції нашої держави в Європу. Для цього, на мій погляд, потрібно рухатися за такими напрямами:
1. Вивчити питання щодо утворення в містах України та Польщі спільних консультативних рад ділового партнерства (на кшталт Балтійської Асамблеї), куди входили б представники міської влади, керівники приватних і приватизованих державних підприємств і банків, для узгодження дій та проведення різнопланових спільних акцій.
2. Налагодити систему взаємозв'язків за схемою: "українське місто - польське місто".
3. Створити спільні українсько-польські прикордонні торговельні точкові зони з єдиною комунікаційною інфраструктурою, консигнаційними складами, транспортними коридорами (за підтримки міської влади).
4. Сформувати єдині транспортні системи: нафто- та газогони, авіа- та залізничне сполучення, автошляхи.
5. Утворити спільні українсько-польські банки-"катамарани" (їх статутний фонд має складатися з двох частин: 50% - український капітал, 50% - польський). Вони обслуговуватимуть зовнішньоторговельний оборот між Україною та Польщею, а також здійснюватимуть спільні інвестиційні проекти.
6. Засновувати українсько-польські підприємства, які реалізовували б спільні проекти з інвестування промисловості, навчання, консультування тощо (для цього на центральному рівні слід усунути всі перепони).
7. Активізувати співпрацю у сфері інвестиційної та страхової діяльності. Надати Польщі режиму найбільшого економічного сприяння у сфері бізнесу і входження польських інвестицій на територію України.
8. Сприяти заснуванню українсько-польських агенцій міського розвитку, метою яких є формування спільного українсько-польського бізнес-середовища, налагодження та розвиток партнерських відносин між представниками місцевої влади та ділових кіл обох країн; лобіювання змін щодо поліпшення бізнес-умов в Україні та Польщі; сприяння піднесенню економіки регіону шляхом розвитку малого та середнього підприємництва тощо.
9. Розробити єдині програми з підготовки кадрів в Україні і Польщі.
Надзвичайно важливим є створення єдиного транспортного терміналу на українсько-польському кордоні, що дасть змогу піднести українсько-польські стосунки на якісно новий рівень. Даний проект здійснюється згідно з домовленістю, досягнутою в рамках українсько-польського Президентського комітету. До речі, цю ініціативу всіляко підтримує уряд Нідерландів. Більше того, він прийняв рішення про фінансування українсько-польсько-голландського проекту, спрямованого на поліпшення автомобільного руху в пункті перетину українсько-польського кордону Яготин - Дорогуцьк. Він передбачає встановлення сучасного обладнання (Х-rау сканера) та єдиної системи контролю митних і прикордонних військ обох країн, що дозволить значно пришвидшити перетин кордону, збільшити обсяги перевезень як польських, так і європейських вантажів.
Однак реалізація проекту гальмується через невирішеність правових питань, особливо щодо легітимності дій озброєних прикордонних військ однієї країни на території іншої. Проект двосторонньої угоди, яка врегулювала б зазначені питання, сьогодні розглядається різними міністерствами України, проте, на жаль, дуже повільно. З огляду на те, що реалізація українсько-польсько-голландського проекту конче потрібна Україні і є фінансово реальною справою, необхідно прискорити його просування.
На наш погляд, створення спільних українсько-польських механізмів співпраці зумовить подальший перехід до формування інтегральної українсько-польської економічної системи як підгрунтя БЧЕА.

Таким чином, за сучасних геополітичних умов та викликів потрібно приділяти дуже серйозну увагу створенню практичних механізмів тісної економічної співпраці між країнами Балто-Чорноморського регіону. Це дозволить, по-перше, збалансувати геополітичну будову Європи, урівноваживши вектори "Захід - Схід" та "Північ - Південь", по-друге, надати нових імпульсів розвитку євроатлантичної світової системи і, по-третє, закладе надійні підвалини європейського вектора зовнішньої політики України.


 

Олег Соскин: Убийство Вороненкова открывает ящик Пандоры. Следующим может быть Янукович

За добу загинули двоє військових – штаб АТО

Експерт припустив, що Вороненкова могли ліквідувати за участі українських спецслужб

Зустріч глав МЗС країн НАТО перенесли на 31 березня через Тіллерсона – ЗМІ

МЗС працює над звільненням затриманої в Білорусі журналістки з України

Если Порошенко называет раскрытие убийства делом чести, значит оно останется не раскрытым?

Ле Пен: В Украине нет российских войск. Незаконное правительство подвергает бомбардировкам мирное население

Двоюрідний брат президента РФ Ігор Путін працював у банку, через який відмивалися і йшли на Захід кримінальні гроші

Олег Соскин: Те, кто захватил в Украине власть, готовы на массовые убийства, лишь бы остаться у корыта

Парубій їде до Польщі пропагувати Балто-Чорноморський союз

 

Reuters опублікував відео розміщення російських танків поблизу кордону України

НАБУ изымает документы в Одесской мэрии

В здание налоговой инспекции в Беларуси бросили “коктейль Молотова”

Через вибухи під Балаклією загинула жінка

Теракт біля Вестмінстера скоїв 52-річний Халід Масуд - поліція

Взрыв в иракском Мосуле: погибли более 100 мирных жителей

В Балаклее на дороги падают трехметровые ракеты, а в арсенале уже рвутся танковые боекомплекты

Озброєний африканець намагався в'їхати у натовп людей в Антверпені

Вороненков планував створити потужний центр розслідувань

В Киеве убит беглый депутат Госдумы Денис Вороненков

 
24-03-2017 - politics

Олег Соскин: Убийство Вороненкова открывает ящик Пандоры. Следующим может быть Янукович

24-03-2017 - politics

За добу загинули двоє військових – штаб АТО

24-03-2017 - politics

Експерт припустив, що Вороненкова могли ліквідувати за участі українських спецслужб

24-03-2017 - politics

Зустріч глав МЗС країн НАТО перенесли на 31 березня через Тіллерсона – ЗМІ

24-03-2017 - politics

МЗС працює над звільненням затриманої в Білорусі журналістки з України

24-03-2017 - politics

Если Порошенко называет раскрытие убийства делом чести, значит оно останется не раскрытым?

24-03-2017 - politics

Ле Пен: В Украине нет российских войск. Незаконное правительство подвергает бомбардировкам мирное население

24-03-2017 - politics

Двоюрідний брат президента РФ Ігор Путін працював у банку, через який відмивалися і йшли на Захід кримінальні гроші

24-03-2017 - politics

Олег Соскин: Те, кто захватил в Украине власть, готовы на массовые убийства, лишь бы остаться у корыта

24-03-2017 - politics

Парубій їде до Польщі пропагувати Балто-Чорноморський союз

24-03-2017 - politics

Олег Соскин: Лукашенко впал в маразм и уничтожает собственный народ

24-03-2017 - social

Reuters опублікував відео розміщення російських танків поблизу кордону України

24-03-2017 - social

НАБУ изымает документы в Одесской мэрии

24-03-2017 - politics

Олег Соскин: Мы — европейцы, но ментально разные с Европейским Союзом. Надо говорить о Балто-Черноморье

24-03-2017 - social

В здание налоговой инспекции в Беларуси бросили “коктейль Молотова”

24-03-2017 - politics

Олег Соскин: Карибская командировка Яресько: Пуэрто-Рико можно только посочувствовать

24-03-2017 - politics

Лідер ультраправих Ле Пен зустрілася з Путіним

24-03-2017 - politics

Боксер, фунт, солдат. Все что известно об убийце Вороненкова

24-03-2017 - politics

Боєць АТО загинув у результаті обтрілу під Троїцьким – штаб

24-03-2017 - politics

Трамп та Сі. Геостратегічна зустріч у Мар-а-Лаго

24-03-2017 - politics

Украина снова окунулась в 90-е годы. Статистика убийств зашкаливает

24-03-2017 - politics

Рада з порушенням регламенту прийняла закон, який змусить подвати е-декларації громадських активістів

24-03-2017 - politics

Вбивця Вороненкова займався відмиванням грошей – ЗМІ

24-03-2017 - politics

Северная Корея готовит ядерные испытания

24-03-2017 - politics

Олег Соскин: И Шеремета, и Вороненкова на Путина свалить не удастся. Надо смотреть более широко

24-03-2017 - politics

Украинский политолог: Убийство Вороненкова воняет в стиле Порошенко

24-03-2017 - politics

Порошенко договорился активизировать диалог с диктатором Лукашенко, который развязал массовые репрессии

24-03-2017 - politics

Порошенко дав голові НКРЕ Вовку ще 1,5 року

24-03-2017 - politics

Олег Соскин: Власть в Украине захватили люди ада

24-03-2017 - social

Через вибухи під Балаклією загинула жінка

24-03-2017 - politics

Чечня: шість бійців Росгвардіі загинули під час нападу бойовиків

24-03-2017 - politics

У КДБ Білорусі заявили про затримання 26 "бойовиків" з атрибутикою "Азова"

24-03-2017 - politics

Яресько боротиметься з кризою в Пуерто-Рико

24-03-2017 - politics

На арсеналі у Балаклії тривають вибухи – ДСНС

23-03-2017 - politics

Гринів йде з посади голови фракції БПП в Раді

23-03-2017 - politics

Вороненкова вбив колишній боєць Нацгвардії

23-03-2017 - economy

Промышленное производство в Украине в феврале 2017 года упало на 4,6%

23-03-2017 - politics

Ле Пен завтра приедет в Москву - Bloomberg

23-03-2017 - social

Теракт біля Вестмінстера скоїв 52-річний Халід Масуд - поліція

23-03-2017 - social

Взрыв в иракском Мосуле: погибли более 100 мирных жителей

Всі новини

 

Балто-Чорномор'я - майбутнє України в системі первородного хаосу

Антон Вайно. Капитализация будущего

Олег Соскін прочитав лекцію у Національному університеті водного господарства та природокористування, м. Рівне

 

Продаю квартиру. Apartment for sale. Gonchara street 43V

Религиозно-нравственный смысл христианского брака

Професор Олег Соскін презентував у Рівному свою п’ятнадцятирічну працю та розповідав про брендинг Рівного

 

Убивця Вороненкова помер

Голову Яворівської РДА зловили на хабарі. В райадміністрації тривають обшуки

Три главные версии ЧП в Балаклее - диверсия, халатность, воровство

У центрі Києва стрілянина, є жертви

 
IT

Ядерная кибер-бомба от ЦРУ. Что означает обнародованная Wikileaks информация о тотальной слежке

ЦРУ прослуховує людей через телевізори Samsung – WikiLeaks

The Financial Times: Росія мобілізувала елітну групу кібер-воїнів

Google обігнала Apple і стала найдорожчим брендом у світі

 
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
 
Powered By of cheap real oakley sunglasses